15 жовтня 1959 року у Мюнхені московський агент КГБ убив Степана Бандеру – лідера Організації Українських націоналістів.
Приглушений, схожий на хрипіння крик почуло зі сходів подружжя Гамзе, що мешкало на Крайттмайрштрасе в Мюнхені, в обід 15 жовтня 1959-го. Коли вибігли з квартири, побачили, що на долівці з розбитою головою лежить їх сусід – письменник Степан Попель. Поряд стояв кошик із помідорами – вони чомусь не розсипалися під час падіння. Під двері закотилася в'язка ключів, що чоловік упустив із рук.
З повідомлень у газетах наступного дня Ґамзе дізналися, що в їх будинку мешкав голова Організації українських націоналістів 50-річний Степан Бандера. "Після 13.00 дружина Провідника, пані Ярослава, зателефонувала до канцелярії Проводу, кажучи, що з її чоловіком трапилося нещастя: облитий кров'ю, він упав на сходах будинку, в якому жив, – згадує член ОУН, журналіст Данило Чайковський. – Пані Ярослава просила негайно дати лікарську допомогу. Зараз на місце випадку виїхали члени Проводу Степан Ленкавський, Ярослав Бенцаль і Іван Кашуба. Одначе на сходах і в коридорах будинку вже не було нікого, бо викликана в міжчасі сусідами швидка допомога забрала Провідника до лікарні. З ним поїхала і його дружина".
"Степан Бандера – це незручний, упертий і фанатичний слов’янин. На цьому етапі надзвичайно цінний для нас, опісля – небезпечний. Ненавидить так само росіян, як і німців", – писав в особистому посланні рейхсфюреру СС Генріхові Гіммлеру обергруппенфюрер Ґотллоб Берґер.
Протягом 1941 – 1944 Бандера перебував у німецькому концтаборі Заксенхаузен. У вересні 1944-го він запропонував лідерові ОУН очолити Український національний комітет. Ця організація мала відстоювати інтереси українців у нацистській Німеччині, хоч насправді діяла б під жорстким контролем націонал-соціалістів. Бандера відмовився.
Протягом десяти років родина Бандери переїзжає з місця на місце, рятуючись від совєтських агентів. Лише 1954-го Степан з Ярославою і трьома дітьми селяться в Мюнхені, на Крайттмайрштрасе. Живуть під прізвищем Попель.
Припускали, що Бандера помер від серцевого нападу. Проте медична експертиза показала – причиною смерті стало отруєння ціанистим калієм. За два роки західнонімецькій владі здався агент КДБ Богдан Сташинський. Він зізнався, що був виконавцем замаху на керівників ОУН Лева Ребета і Степана Бандеру. Обох застрелив зі спеціально виготовленого для цього пістолета, що випускав у жертву отруйні випари.
Сташинського засудили до восьми років позбавлення волі. Що сталося з ним після тюрми – невідомо.
20 жовтня 1959 року Степана Бандеру, одного з найбільших символів боротьби українців за волю та незалежність, поховали на мюнхенському цвинтарі Вальдфрідгоф на 43 полі.
Джерело: https://t.me/istoriya_ukrainy/9678