3 жовтня 1917 року в Чигирині на Черкащині розпочався з'їзд Вільного козацтва

Місто раніше було резиденцією українських гетьманів у часи від Богдана Хмельницького до Петра Дорошенка.

На з'їзд прибули 200 делегатів, які представляли 60 тисяч вільних козаків Київщини, Херсонщини, Катеринославщини, Чернігівщини, Кубані та інших регіонів.

З'їзд обрав Генеральну Раду Вільного козацтва у складі 12 людей.

Керівником Генеральної Ради був наказний отаман. Генеральна Рада підпорядковувалась Центральній Раді. Почесним отаманом Вільного козацтва став командувач 1-го Українського корпусу генерал Павло Скоропадський. Але оскільки Скоропадський перебував на фронті, наказним військовим отаманом було обрано Івана Полтавець-Остряницю.

Українська революція 1917 – 1921 рр. дала поштовх народній ініціативі і створенню на українських землях громадських об’єднань різного спрямування. Особливе місце серед них посіло Вільне козацтво.

Вільне козацтво стало першою в Україні народною міліційною організацією, яка підпорядковувалася Генеральному Секретарству внутрішніх справ Української Центральної Ради. Її головними структурними одиницями були сотні. До сотенної старшини входили 5 чоловік, кожна сотня мала свій прапор, канцелярію та бібліотеку. З’їзд Вільного козацтва постановив «запропонувати Українській Центральній Раді негайно особим актом оголосить саму широку автономію України», оскільки російська демократія «ще не зрозуміла наших домагань», з’їзд висловив їй «глибоку догану» та прийняв рішення домагатись виведення російських військ з території України, «а на їх місце перевести українські частини, що перебувають в росії».

Хоча головним завданням Вільного козацтва була боротьба із пограбуванням, насиллям і дезертирством та підтримка порядку у державі, внаслідок відсутності в Центральної Ради власних збройних сил під час більшовицького наступу козаки стали на захист незалежності України. (https://telegra.ph/file/5f17b14ae6ce491696186.jpg)

І після розформування у квітні 1918 року значна частина вільних козаків аж до 1923 року склала ядро повстансько-селянського руху проти радянської влади, входила до складу похідних груп Армії УНР Другого Зимового походу. Проведення 107 років тому у Чигирині з’їзду Вільного козацтва мало важливе значення для його організаційного зміцнення. А саме виникнення Вільного козацтва було проявом національної свідомості і народної ініціативи. Мужність і героїзм вільних козаків надихали на боротьбу наступні покоління українців.

Джерело: https://t.me/istoriya_ukrainy/9607

Новости портала «Весь Харьков»