Путін пропонує Ердогану хабар. В обмін на принципи

▶ ️Прагнучи заблокувати чорноморський «зерновий коридор», Москва пригрозила атакувати будь-яке судно, яке прямуватиме в українські чорноморські порти. Така стратегія не принесе вигоди рашистам і створить серйозні загрози для світового ринку нафти.

● Московія – другий експортер сирої нафти у світі (крутіші лише саудити) та найбільший постачальник нафтопродуктів. Близько половини цього експорту перевозиться танкерами через Чорне море.

● Тепер ці нафтовози потрапили під ризик бути атакованими ЗСУ. Адже після кремлівської «обіцянки» атакувати борти, що прямують в українські порти, Київ також пообіцяв перетворити на мішені орківські танкери. Фактично, кремль відкриває скриньку Пандори, від якої сам же і постраждає.  

● Світові медіа пишуть, що подібні заяви створюють небезпеку перебоїв у судноплавстві в Чорному морі. Якщо нафтовий танкер стане мішенню, або навіть якщо тарифи на чорноморські перевезення і страхове покриття зростатимуть, підскочать ціни на нафту.

● З іншого боку, Білий дім навіть попередив, що РФ плануватиме операцію «під чужим прапором»: атакуватиме цивільні судна, звинувативши Україну. 

▶ ️Оскільки воєнний шантаж не дуже ефективний, кремль подумує про підкуп… 

● Московити пропонують Анкарі замість українського зерна везти російське, - з великим дисконтом. Підступ полягає в тому, що отримувачем збіжжя стане турецька харчова промисловість, яка перероблятиме його на борошно і перепродаватиме африканським країнам готовий продукт.  По суті, кремль пропонує хабар у вигляді мільярдних заробітків цілої галузі. Перемовини між двома країнами тривають, при чому - уже надто довго. 

● Аби у турків не було особливого вибору, рашисти вирішили добити проукраїнську зернову угоду ракетами.  Саме тому вони атакують Одесу, Миколаїв та дунайську портову інфраструктуру, аби у Києва не було навіть технічної можливості її відновити.

Проте, це тільки план, дуже далекий від цілковитої реалізації. 

▶ ️Доля українського зернового коридору залежить не лише від Ердогана, є ще країни ЄС, бутафорська ООН... але, будемо відверті, від турецького президента вона узалежнена дуже відчутно. Тому варто постежити за завершенням перемовин Анкари та Москви, і заодно зрозуміємо, до яких цінностей турецький лідер тяжіє більше: торговельних чи демократичних.

Джерело: https://t.me/orestokratiia/832

Новости портала «Весь Харьков»