Спекотний серпень 1991-го: як це було у Харкові

30 років тому країну сколихнули події, які мали доленосте значення. Все почалосяз того, що у повітрі завирували злі й короткі слова: «путч» і «ДКНС», а в усіх у головах було тільки одне питання: так що – вся демократія, весь цей свіжий вітер свободи, який ми відчули на своїх обличчях останні п’ять років – усе це закінчилося?!

Вранці 19 серпня 1991 року, країна (тоді ще СРСР) застигла в подиві й розгубленості: з екранів телевізорів упереміж з «Лебединим озером» серйозні люди з тремтячими руками, сидячи в рядок, віщали про введення в країні надзвичайного стану, недійсності Декларацій про суверенітет союзних республік і необхідність призупинити діяльність політичних партій і масових рухів (Компартії це, звичайно ж, не стосувалося).

Ті харків’яни, хто не хотів жити так, як жили на початку 80-х, вийшли на площу, яка тоді ще називалася площею Дзержинського: невеликими групами, із саморобними плакатами… Вони збиралися біля каменю на вході в сад Шевченка з боку площі. Звідти виступали оратори, навколо нишпорили «люди в цивільному». Звичайно, всіх хвилювало, що відбувається в Москві і куди «хитнеться» армія. Інформація просочувалася по краплях.

Мітинг на майдані. Серпень 1991

Екстрено було зібрано сесію Харківської міськради, яка засудила дії ДКНС як незаконні. Було створено штаб протидії путчу. Харківські незалежні газети публікували хроніку подій і антипутчеві матеріали, а в центрі міста на мітингах роздавали листівки з інформацією про те, що відбувається в країні. І незабаром гнітюче відчуття тривоги змінилося відчуттям недовговічності ДКНС…

Будівлю обкома партії опечатали. Серпень 1991

Ключ від обкому у правозахісника Євгена Захарова

Ті три дні путчу 1991 року виявилися останньою спробою зберегти Радянський Союз. Але республіки СРСР (а серед них і Україна) не підтримали переворот і таким чином змогли позбутись домінування Москви. І справа була не лише в неконституційності ДКНС, але, головним чином, у тому, що республіки більше не відчували себе частинами Радянського Союзу.

Харків'яни біля обкому партії. Серпень 1991

Як кажуть історики, це стало першим невтраченим шансом українців здобути Незалежність.

24 серпня в Києві, після суперечок та внесення правок, Верховна Рада прийняла Акт проголошення незалежності України.

1 грудня 1991 року відбувся перший Всеукраїнський референдум, у якому взяли участь понад 84% українців. На запитання «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?» 90,32% громадян відповіли «так».

Источник: slk.kh.ua

Автор: Ірина Мнішек

Новости портала «Весь Харьков»