Від миротворців з США до газу, НАТО і матюків: все про переговори Зеленського у Брюсселі
Протягом цих днів у Брюсселі Зеленський наголошував кілька разів – і публічно, і неофіційно – що попри все, питання НАТО не зняте з розгляду. Україна вважає, що єдиною реально дієвою гарантією безпеки є вступ України до Альянсу.
Але готовності до цього кроку немає і близько.
Ще гіршою новиною для офіційного Києва не так давно стало те, що позиція команди Дональда Трампа у питанні запрошення України до НАТО є навіть жорсткішою, тобто ще більш негативною, аніж була донедавна у команди Джо Байдена.
Певний час були сподівання зіграти на честолюбстві Трампа – мовляв, "Байден був слабаком і не зміг взяти Україну до Альянсу, а ви сміливий президент і зможете". Утім, навіть перші контакти з командою майбутнього президента показали, що зараз це питання немає сенсу піднімати.
Спершу це спричинило на Банковій хвилю кризових, креативних рішень – саме звідти заяви Зеленського про "часткове членство" з гарантіями НАТО лише для частини української території. Були сподівання, що це дозволить змінити позицію нової адміністрації.
Але зверніть увагу: наприкінці листопада Зеленський з власної ініціативи зробив, одна за одною, кілька заяв з цього приводу, і відтоді жодного разу не повертався до цього питання.
За даними джерел "ЄП", Україна отримала кілька сигналів від західних друзів, у тому числі на найвищому рівні. Їх можна описати одним словом: "Припиніть!"
Києву пояснили, що ці поступки – хай у яку обгортку Зеленський спробує їх обгорнути – не допоможуть у діалозі з Трампом, а лише погіршать стартову позицію і підважать перспективу вступу до НАТО в цілому, будь-коли. Мовляв, "виходимо з того, що цим Україна вже поступилася, а про інше давайте говорити".
На Банковій цей сигнал почули.
Зараз основна стратегія підготовки України до переговорів з Трампом має дві складові – це побудова довіри і твердість позицій.
І не лише довіри у відносинах із самим Трампом, а й з іншими європейцями, з якими Україна має взаємодіяти, домовлятися про спільну стратегію і діяти синхронно. І саме цим Зеленський опікувався цього тижня.
Втім, від демонстрації надлишкової готовності до поступок Україна відмовилася, а натомість почала дедалі активніше демонструвати "характер".
І не лише щодо НАТО.
У цю ж стратегію лягає і дедалі твердіша (та цілком виправдана) риторика стосовно путіна. Аж до нецензурних, хоча цілком обґрунтованих характеристик, які лунали від Зеленського останнім часом.
Так, путін дійсно довбо***.
Але на додачу наголошення на цьому у твіті Зеленського підкреслює: переговори з путіним позбавлені особливого сенсу.
У ставленні до Орбана і його ініціатив також жорсткість України стала дуже помітна останніми тижнями.
Іншою ключовою новиною, яку оголосив Зеленський у Брюсселі, стало тверде рішення відмовитися від прокачки російського газу, навіть якщо він буде замаскований під "азербайджанський". Аргументи Фіцо були категорично відкинуті.
Джерело: https://t.me/ShrikeNews/19298