За останніх півстоліття в Ізраїлю не було кращого шансу докорінно змінити ситуацію в регіоні

І українці, як ніколи зацікавленні в цьому.

Ізраїльсько-іранська війна може створити прецедент першого військового конфлікту в межах НАТО. Ймовірність протистояння США та Туреччини наразі низька, але Ердоган дуже старається.

▶ ️В Ізраїлю немає іншого вибору, окрім як вдарити у відповідь на обстріли Іраном власної території. Питання лише, наскільки зухвалою буде реакція Ізраїля. Сценаріїв відповіді, за великим рахунком, є два.

● Лайтовий: Єрусалим розглядає можливість нападу на іранські обʼєкти в Ємені чи Сирії. Буквально нещодавно Bild повідомив, що ЦАХАЛ атакував російську військову авіабазу Хмеймім в Сирії, знищивши велику партію зброї для «Хезболла».

● Хардовий: Ізраїль завдає удару по нафтових копальнях та інших стратегічних — неядерних — об'єктах в Ірані. Цей прогноз абсолютно вписується в слова ізраїльського уряду «відповідь буде відчутнішою, раніше».

● Знищення воєнного потенціалу аятол та знекровлення їх економіки повинно виключити Іран осі зла: тоді йому буде не до співробітництва із путіним.

● Якщо Ізраїль піде далі, та знищить Хаменеї, релігійного лідера Ірану, автора радикальної ісламістської політики в країні, то це може відкрити шлях до перемовин із світським президентом Пезешкіаном, який зараз перебуває на других ролях та фактично є декоративною фігурою. Підтримки будуть позбавлені хусити в Ємені та «Хезболла». Центр радикального ісламізму, який прагне винищити Ізраїль та загрожує США та ЄС, втратить силу.

● Для США ця вендета — справа честі, і бере свій початок з Ісламської революції 1978 року. Всі американські президенти намагались знищити загрозу. Та жодному не вдалось. Байден та Камала Гарріс вже дали зрозуміти, що продовжать войовничу політику.

● У нинішніх реаліях послаблення Ірану – це можливість вирішити одну із проблем та нарешті звернути увагу на інші: рф, КНДР, позбавивши Китай його надійних посіпак, та підтримавши союзників США: Україну, Тайвань, Південну Корею та Японію.

▶ ️Це страшний момент для Ірану: аятола Хаменеї вже давно дотримується стратегії «ні миру, ні війни» — Іран підтримує регіональні воєнізовані формування, що виступають проти інтересів Заходу та єврейської держави, але уникає вплутуватися у війну безпосередньо.

● Іран не готовий до тотальної війни - його економічно ослаблене суспільство не поділяє ворожості своїх лідерів до Ізраїлю, а військовий потенціал не йде ні в яке порівняння зі складним арсеналом Ізраїлю. В Ірану немає власних значних засобів ППО, ВПС, а росія не поспішає їх постачати.

● Хаменеї та його генералам доведеться вирішувати — або нічого не робити та втратити ще більше авторитету, або ризикнути потенційно катастрофічною війною, в яку можуть втягнутися навіть США, завдавши удару у відповідь.

● З погляду Ізраїлю єдиним фактором невизначеності є президент Туреччини Ердоган, який дихає ядом на Нетаньягу: «Жодна людина, яка має хоч краплю совісті, не може мовчати перед такою мережею вбивств. Так само як Гітлера було зупинено... Нетаньягу буде зупинено таким же чином». Важко уявити, що в цю війну вступить Туреччина, але якщо це трапиться, то навіть найдосвідченіший геополітик не зможе прорахувати наслідки: адже на полі бою одна проти одної опиняться дві країни НАТО, — США й Туреччина.

▶ ️Сценарій, в якому Ізраїль перемагає за суттєвої підтримки Вашингтона – виглядає обнадійливо. Єрусалим продовжує свою "військову операцію", він у виграшному становищі, бо має підтримку супердержави США. Але зараз непередбачувані часи, коли прогнози щодо ІІІ світової війни вже не сприймаються із жахом 50-х. Світ досягає точки кипіння, коли усі країни так, чи інакше зайняли свою сторону та готуюся до маленької бійки сьогодні, аби уникнути великої завтра.

Джерело: https://t.me/orestokratiia/1045

Новости портала «Весь Харьков»