Водохреще-2022: історія, традиції святкування та найрозповсюдженіші міфи

Водохреще є третім і завершальним великим святом різдвяно-новорічного циклу. Традиційно його відзначають 19 січня, освячуючи водойми та річки, а також пірнаючи в ополонку.

Журналісти 24 каналу зібрали найцікавішу інформацію про традиції та історію Водохреща, міфи, пов'язані з цим святом, та історії людей, які не бояться пірнати у крижану воду. Про все це –розповідаємо далі.

"А той третій празник": історія виникнення Водохреща

Святе Водохреще, або, як його називають в народі, Йордан, щороку відзначають 19 січня. З ним пов'язують надзвичайно важливу подію: хрещення Христа. У Біблії мовиться, що коли Ісус Христос досяг 30-річного віку, він прийняв хрещення від Івана Хрестителя в річці Йордан.

Цікаво! Саме тому і прийнято в цей день на вітання "Христос хрещається!" відповідати "У річці Йордані!".

Коли він вийшов на берег, з небес почувся голос Бога-Отця, який назвав Ісуса своїм Сином. І на нього зійшов Святий Дух в образі голуба. Звідси ще одна назва свята – Богоявлення. Православні та греко-католики вважають, що саме це свято засвідчує таїнство Святої Трійці. Адже в цей день, за християнським вченням, з'явився Бог у трьох іпостасях:

• Бог Отець — в голосі,
• Син Божий — у плоті,
• Дух Святий — у вигляді голуба.

Вважається, що на Водохреще, з опівночі до опівночі, вода набуває цілющих властивостей і зберігає їх протягом року, лікуючи не лише тілесні хвороби, а й духовні.

Богоявлення Ісуса Христа / Фото із сайту УГКЦ

Голодна кутя та обряди з водою – унікальні традиції святкування

Як відомо, святові Водохреща передує Водохресний вечір. Його також називають Другим святвечором, Щедрим вечором або Голодною кутею. Назв багато, але сенс один.

18 січня – Водохресний вечір

Ще наші пращури йшли до церкви увечері 18 січня. Після служби відбувалося велике освячення води. І хоча вся вода у цей день вважається святою, люди намагалися принести додому бодай трішки "вечірньої води". Тобто тої, яку освятили у церкві напередодні Водохреща. Адже цю воду вважали найсильнішою.

Зазвичай після освячення води у церкві всі люди поверталися до своїх хат. Поки мати або старша дочка подавали на стіл, батько брав з-за образу Божої Матері пучок сухих васильків, мочив їх у свяченій воді й кропив все в хаті та в господарстві.

Ще одна важлива традиція – перед тим, як приступати до вечері, треба випити ложечку свяченої води. Її, як вважають, краще за все вживати натще. Після цього можна і попоїсти. За вечерею у Водохресний вечір наші пращури їли кутю, вівсяний кисіль і млинці.

Зверніть увагу! У Водохресний вечір востаннє щедрують: хлопці щедрують лише під вікнами тих дівчат, хто на видані. Також, це останній день колядок, на який "Меланку" водять здебільшого дівчата.

19 січня – Водохреще

Свято Водохреща увібрало в себе не лише християнські, але і язичницькі обряди, головними з яких, звісно, були обряди із водою. Більшість водохресних обрядів мала очисний характер, а готувалися напередодні: мили хати та ретельно вимітали сміття. Всього здійснюється 2 обряди освячення води:

• напередодні Водохреща, у Водохресний вечір – всередині церкви,
• та в сам день Водохреща – на найближчому озері або річці.

Перед Водохрещем люди з льоду вирізали хрест на водоймах і йшли до цього місця, де священник освячував воду. Така традиція досі зберігається у багатьох містах і селах. Щороку на Водохреще сотні людей пірнають в ополонки. Дехто вважає, що це – основна традиція свята, що у такий спосіб очищується від гріхів і хвороб.

Заради забави чи змивання гріхів: навіщо люди пірнають в ополонку

Людині, яка ніколи не пірнала взимку в ополонку, важко повірити, що хтось робить це за власної волі. Перше, що спадає на думку, коли бачиш, як людина плаває у крижаній воді, це те, що вона, ймовірно, має дуже сильну мотивацію. Однак насправді мотиви в усіх дуже різні.

Наш колега, випусковий редактор 24 каналу Василь Денисюк, купається в ополонці майже щороку. Вперше він пірнув у воду на Водохреще у 17-річному віці. Відтоді це традиція і гарний спосіб розслабитись й відпочити.

Тоді ми з друзями просто вирішили спробувати пірнути. Мотивації як такої, мабуть, і не було. Це більше просто цікава розвага,
– пригадав Василь.

Зараз він продовжує дотримуватися традиції, зазначаючи, що робить це не для "змивання гріхів". За його словами, він не вкладає глибокого сенсу в це, а радше просто насолоджується процесом.

Василь пірнає у компанії друзів / Фото Василя Денисюка

Василь зізнався, що особливо не загартовується перед Водохрещем. Однак, вказує він, важливо підготувати місце для пірнання.

Наперед розпалити вогнище, щоб можна було зігрітися одразу. Якщо водойма вкрита шаром льоду, то пробити його. І, звісно, розчистити дорогу від водойми до вогнища. Щоб зігрітися, після купання можна випити келих вина чи коньяку (але дуже важливо: саме після, а не до купання, і саме келих, без зловживання!),
– наголосив Василь.

Він додав, що напередодні Водохреща його родина збирається разом, щоб зустріти Щедрий вечір.

"За традиціями він у нас практично такий самий, як і Святвечір, хіба щедрівки заміняють колядки. А вже 19 січня з друзями ходимо один до одного в гості, щедруємо", – зазначив Василь.

Важливо підготувати місце для пірнання / Фото Василя Денисюка

Давид Гогунський, родом із Приморська, що на Запоріжжі, пірнав вперше у 2013 році, коли йому було 16. Сталося це під час відпочинку з батьками у Славському, що на Львівщині. Для мешканців східної України такі традиції є не дуже поширеними. Однак тоді цікавість перемогла.

Все було дуже цивільно: на території готельного комплексу, де ми зупинилися, був басейн. Ясна річ, що взимку він був вкритий шаром льоду. Працівники готелю зробили ополонку, а священник освятив воду,
– згадав Давид.

Поруч з басейном облаштували намети з гарячими напоями та купою теплих пледів. Усім видавали капці, аби не було холодно в ноги.

"Вода, як і повітря, була дуже холодною. Коли я пірнув, мені здалося, що вона обпікає шкіру, мов вогнем. Після виходу з води все тіло тремтіло, але допомогли теплі рушники і сухий одяг. Це неймовірний досвід", – зауважив він.

Давид також погодився, що дуже важливо, аби місце після пірнання було добре облаштованим. Ще краще – коли поруч є інші люди, які стежать за процесом і в разі чого, зможуть допомогти.

Перше пірнання на Водохреще / Фото Давида Гогунського

Найрозповсюдженіші міфи

За сотні років святкування Водохреща вже з'явилися усталені традиції відзначення цього дня. Однак частину з них люди помилково пов'язують з церквою. Насправді ж це не завжди так.

Змивання гріхів

У Православній церкві України вже не перший рік наголошують: традиція купання в ополонці на Водохреще не має нічого спільного зі "змиванням" гріхів, отриманням особливого Божого благословіння чи духовного очищення.

Жодного церковного припису в Українській церкві для звершення занурення у зимову воду немає і ніколи не було,
– наголосили у ПЦУ.

Як пояснили у Православній церкві України, занурившись у води Йордану, Христос освятив їх та благословив для нас таїнство хрещення як необхідну умову для спасіння.

"Спаситель зійшов у води Йордану не для очищення від особистого гріха, бо Він був безгрішним, а для того, щоби взяти на Себе гріхи людства і дарувати нам через Хрещення можливість оновитися, спастися", – наголосили у ПЦУ.

Там додали, що гріх – це не зовнішня проблема, а внутрішня хвороба душі. І щоб її вилікувати, потрібно спочатку її виявити, від щирого серця покаятись та змінитися з допомогою Божою і через таїнства церкви.

Як розповів священник ПЦУ Михайло Омелян журналістам 24 каналу, українці не мали традиції купання в ополонці, пов'язаної зі святом Богоявлення.

Ані етнографи, ані історики ще до середини ХХ століття не фіксували нібито "традиційних" масових пірнань українців у крижану воду з нагоди свята Хрещення Господнього. Немає описів такого дійства ані у давніх джерелах, ані у дослідженнях про традиції козацької України, ані у спогадах людей старшого віку,
– констатував священник.

Він додав, що деякі історики пов'язують такий звичай з нашими сусідами, росіянами, у яких було заведено пірнати в холодну воду після лазні, а також із поширенням ідей загартування організму як частини здорового способу життя.

Єдиний спосіб єднатися з Ісусом Христом

Водночас Михайло Омелян наголосив, що єднатися із Сином Божим можна й в інший спосіб.

"За допомогою Таїнства Євхаристії, Причастя Тіла і Крові Спасителя людина єднається з Богом. Свято Хрещення Господнього, яке ми сьогодні святкуємо, нагадує кожному, що ми маємо свідомо каятися у своїх гріхах, боротися зі спокусами та розпізнавати зло – і не давати йому стати перешкодою єднання з Богом", – зауважив священник ПЦУ.

Воду освячують не іони срібла хреста

Як відомо, свячена вода не псується з часом та не має поганого запаху навіть після років зберігання. Дехто пов'язує це з тим, що під час свячення вкладають золотий або срібний хрест і саме через це вона консервується і не псується. Однак у ПЦУ підкреслили:

Саму воду освячують зовсім не іони срібла хреста, який у неї занурюють. І якщо під час звершення водосвяття використовують, скажімо, хрест дерев'яний, то вода все одно силою благословіння Божого і благодаті Святого Духа за молитвами стає святинею.

Освячення води на Водохреще / Фото "Української правди"

Чи безпечно занурюватися в ополонку: думка лікарів

Лікарі попереджають, що для людей, які не звикли загартовуватись, занурення у крижану воду може бути небезпечним і призвести не лише до проблем зі здоров'ям, а й смерті.

Реакція на холод може бути індивідуальною – вона залежить від багатьох факторів, серед яких: стать, вік, стан здоров'я, рівень фізичної підготовки. За даними The Outdoor Swimming Society, головну небезпеку становить холодовий шок – саме ця реакція є причиною смерті у 60% тих, хто помирає в холодній воді.

Через холодовий шок у людини настає період гіпервентиляції, який вона не може контролювати. Дихання дуже прискорюється, що може призвести до відчуття паніки, що теж небезпечно, адже може спричини втрату свідомості, як наслідок – людина потоне.

Ідеально, якщо перед тим, як вирішите пірнати в ополонку, ви відвідаєте висококваліфікованого лікаря, який проаналізує особливості вашого здоров'я та зробить висновок – можна вам у крижану воду чи ні. Адже під час купання можливий раптовий прояв або загострення хвороб.

Треба вміти правильно купатися в ополонці / Фото Ліга.Нет

Тим, хто таки наважиться скупатись в крижаній ополонці, у Центрі громадського здоров'я радять готуватися до водохресного купання заздалегідь. Особливо якщо ви новачок і ніколи раніше не занурювалися.

1. Обирайте спеціально обладнані для купання місця.
2. Занурення повинно відбуватися під наглядом людей, які вчасно можуть покликати рятувальників і медиків на допомогу.
3. Обов'язково зробіть руханку перед тим, як зайти у воду, це допоможе "розігріти" організм.
4. Зніміть металеві прикраси, адже метал має здатність швидко охолоджуватися, а контакт зі шкірою може призвести до обмороження окремих ділянок чи холодових травм.
5. Не пірнайте одразу ж із головою — це може призвести до різкого охолодження організму.

Рятувальники наголошують, що новачкам не можна бути у воді понад 10 секунд. Натомість досвідчені нирці можуть залишитися у воді не більше ніж на 30 секунд. Вийшовши з води, потрібно обтертися сухими рушниками та відразу ж одягтися. Після завершення процедури зігрійтеся гарячим чаєм.

Де в Харкові пірнути в ополонку на Водохреще

Рятувальники закликають українців купатися на Водохреще лише у спеціально відведених для цього місцях. Їх облаштуванням у більшості випадків зайнялася місцева влада. На цих локаціях організують підхід до води, а також на місцях чергуватимуть рятувальники та медики.

Пірнути на свято можна у джерелі у Саржиному Яру. Ця локація є найпопулярнішою у місті. Також можна буде пірнути в джерело Олексіїв. Це джерело одне з найстаріших у місті.

 

Источник: 24tv.ua/

Новости портала «Весь Харьков»