Між словами та справами часто велика дистанція. Зараз поясню на прикладі
"Це просто дивує. Я ходжу у Варшаві до перукарні, мене стриже молодий український перукар. Я питаю: а що ти тут робиш? Хіба ти не мусиш захищати свою країну?", — глава МЗС Польщі Сікорський, - "Є простий спосіб допомогти Україні припинити підтримку чоловікам, які підлягають мобілізації".
Цікава заява, якщо не знати внутрішню кухню Польщі. Після від'їзду порядка 400 000 українців з Польщі до Німеччини з'ясувалося, що приблизно половина з них працювали, а зараз їх немає ким замінити. А якщо додати до цього, який відсоток роботи українців у ВВП Польщі, яка кількість приватних підприємців та найманих працівників, які сплачують податки, то Варшаві є що втрачати. І хоча на словах офіційні особи роблять гучні заяви, але нічого робити не планують. Бо інакше, в наступний раз, коли пан міністр прийде до перукарні, то його не буде кому стригти. І не лише стригти. А це в польському уряді добре розуміють.
Це наші дов@0#оби можуть казати, що їм ніхто не потрібен і якщо хтось відмовляється від громадянства України через безглуздість влади, то ОПі це байдуже. А в Польщі все рахують і розуміють наслідки при наданому дефіциті робочих рук. Тому гучні заяви будуть лунати і далі, а дії будуть спрямовані на мотивацію українців залишатися, працювати та асимілюватися. І це добре зрозуміло.
Джерело: https://t.me/BerezaJuice/48378