Чотири години на те, щоб очистити смугу шириною 60 см і довжиною 100 метрів

The Guardian розповідає, як сапери торують шлях українського контрнаступу.

"Я щойно повернувся з пекла", — розповідає сапер Олександр Слюсар, повернувшись з розмінування у звільненому Старомайорському.

До війни чоловік був ландшафтним дизайнером, опанувавши професію сапера, пройшов навчання на британських, американських та канадських курсах.

"російські міни всюди. Я не бачу світла в кінці тунелю", — говорить сапер.

Металошукачі марні, коли кожен сантиметр землі вкритий уламками. Сапери на передовій виходять вночі і починають працювати перед світанком.

Стоячи на колінах на землі, вони промацують поверхню металевими щупами у пошуках мін. Для ворога сапери зараз є ціллю №1, ризик бути накритим артилерійським вогнем дуже високий, як і втрати.

На думку Слюсара, попри поширену думку про те, що машини для розмінування можуть полегшити просування українських військ і зберегти життя саперів, є ризик, що вони будуть розбиті ворожою артилерією.

"На папері в нашій бригаді 30 саперів. Реально 13. Активних п’ять.

Підрозділ має лише один комплект окулярів нічного бачення та одну пару "черевиків-павуків" (протимінні чоботи — ред.) на 13 бійців.

Це нагальні потреби, але справа не в обладнанні. Люди — це найважливіше", — наголошує він.

Офіційно в Україні є близько шести тисяч саперів — п'ять інженерно-саперних батальйонів по 200 бригад. Однак фактична кількість може бути меншою, зауважує видання.

Джерело: https://t.me/znua_live/107171

Новости портала «Весь Харьков»